У цей непростий час, коли кожен з нас став невільним учасником гігантського випробування, названого "війною Росії проти України", ми стикаємося з безліччю викликів. Без попереднього досвіду, знань чи спеціальної підготовки, ми всі змушені витримувати емоційне, фізичне та моральне виснаження.

Прийняття реальності: перший крок до змін

Перше, що ми повинні зрозуміти, – це те, що від реальності не втечеш. Незалежно від того, де ми зараз знаходимося, кожен з нас переживає тяжкі часи. Проте замість того, щоб замикатися в собі, чекаючи на кращі часи, ми повинні знайти спосіб продовжувати жити.

Самопіклування як фундамент виживання

Замість відмови від радості, любові, подорожей або інших звичних активностей, ми маємо навчитися знаходити радість у повсякденному житті. Війна, на жаль, не є швидкоплинним явищем, тому важливо вибудувати стратегію на довготривалу перспективу.

Дії, що надихають

Крім основних потреб, таких як їжа, гігієна та праця, я почала включати у свій розклад заняття спортом, розваги, соціальні зустрічі та подорожі. Це допомагає мені поступово повертатися до звичного ритму життя та відчувати себе цілісною особистістю.

Жити – це не соромно

Жити – це найкращий спосіб підтримати себе і суспільство. Життя продовжується, і кожен новий день – це можливість для росту, розвитку та допомоги іншим. Не чекайте на "ідеальні умови" – обирайте жити тут і зараз.

Завершуючи, хочу сказати, що кожен з нас має силу знайти світло в темряві. Ми не можемо контролювати зовнішні обставини, але ми можемо контролювати свої реакції на них та свої щоденні вибори. Життя перед війною, під час неї та після – це все ще наше життя, і ми маємо право жити його гідно та з повною віддачею.

Обирайте жити. Обирайте любити. Обирайте сміх і радість, навіть коли це здається найскладнішим завданням. Ваше життя – це ваш шлях, і тільки ви вирішуєте, яким він буде.

Зверненням до психотерапевта - це не ознака слабкості, це ресурс де можна отримати підтримку і навчитися почуттям.

Людині потрібна людина.